Розкрита таємниця задачі, яку наш Спікер свого часу давав на співбесіді кандидатам, та про яку Львовом ходили чутки… Віталій Бондаренко, Head of Data and Analytics Center of Excellence в Ciklum, поділився історією в ІТ, думками щодо майбутніх спеціальностей, тріками з підготовки доповіді…
ПРО ВІТАЛІЯ БОНДАРЕНКО:
- Почав займатися даними ще в університеті, професійна кар’єра стартувала на 1-му курсі.
- Перший проект був по розробці бази даних, тоді познайомився з Sequel сервером (ще 7-ї версії).
- Познайомився з мовою SQL. Вважає, що це одна з найкращих мов, яку вивчав.
- Багато разів повертався до application development і веб-сайтів, але бази даних – це найбільша любов життя.
- Вважає, що ділитись знаннями – це природнє інстинктивне, фундаментальне бажання будь-якої людини, яка досягає певного рівня експертизи.
- Є професійним спікером. Має власний підхід, як розказувати іншим про досвід успішних презентацій. Має свої трікі, як підготоувати та зробити доповідь.
- Автор самої відомої складної задачі для кандидатів на посаду ІТ у Львові :).
>>> Професійна біографія Віталія Бондаренко
ПРО ТРЕНДИ – ЧИ ВСІ МІГРУЮТЬ В КЛАУД?
Безумовно, клауд – зараз величезний тренд. Якщо ми будемо говорити, що є в тренді – Azure чи Google, то тут однозначної відповіді немає. Кожен має свої переваги. Azure є певним лідером в тому плані, що Microsoft досить якісно інтегрує клаудні технології з технологіями он-преміс. І взагалі з усією інфраструктурою, особливо с Офісом 365. І це самий визначний момент у виборі клауда. Amazon не поступається своїми потужностями. А Google клауд – однозначно лідер по ВІ.
Є певні галузі, де клієнти залишаються он-преміс. Наприклад, фармацевтика та всі, що є data sensitive, де є вимоги до зберігання даних на паблік ресурсах.
ЯКІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ЗНИКНУТЬ З РОЗВИТКОМ КЛАУДУ?
По спеціальностях сильної динаміки я би тут не зауважував. Безумовно, DBA реформується, як і абсолютно всі спеціальності. Клаудні технології приходять до того, що з’явилася зовсім нова спеціальність – cloud architect, cloud engineer. Раніше це було недоступно для девелоперів джуніор левел.
Величезний крок вперед, коли зараз ми можемо створити собі екаунт і будувати досить складну структуру по даним, по обробці веб-сайтів в будь-якому клауді. Я би сказав, що це більше трансформація, ніж заміна. І DBA як були, так і залишаться. Однозначно.
Якщо би ми робили інтерв’ю 10 років тому, то ми би зустріли такого заядлого сішника, який би розказував про використання відео-пам’яті і питав би те, про що сучасні програмісти навіть поняття не мають – де відео-пам’ять знаходиться в комп’ютері. Часи міняються, міняються профайли спеціалістів. Ми йдемо досить цікавими, великими кроками.
Поява клаудів – це величезний крок вперед. Те, що раніше виконував DBA, тепер буде по-іншому виглядати. Наприклад, такі повністю клаудні технології як Databricks дозволяють нам мати Big Data в клауді. І міграція з он-прем на Databricks зараз досить в тренді. Також в тренді всі інтеграційні напрямки, які дозволяють мені абсолютно ріал-тайм інтегрувати он-прем технології з клаудними компонентами.
ПРО СПІКЕРСТВО – ЩО, ЯК НАВІЩО?
Найліпший спосіб щось вивчити – це розказати комусь іншому. Ділитись знаннями – це природнє інстинктивне, фундаментальне бажання будь-якої людини, яка досягає певного рівня експертизи, коли виникає таке бажання.
Мітапи в першу чергу для Спікера дають не тільки структурованість знань, але і прокачку скілів. Прокачка presentation skills – це коли людина може структуровано розказати якісь речі, перевірити реакцію аудиторії, наскільки все зрозуміло, слідкувати за часом, за своїм голосом, за своїми емоціями… В кожного спікера є свої якісь трікі, як вони виходять з певних ситуацій, як вони відповідають на питання, на які вони не знають відповіді…
Для мене мітапи – це контакти, тому що кожна конференція – це тусня спікерів. Це набиті роками контакти, які люди використовують і у професійній діяльності. Це формує leadership community, яке базується і будується навколо даних спікерів.
Якщо твоя доповідь цікава, якщо ти дійсно передав щось нове, що людям сподобалося, до тебе після доповіді багато підходять. Вони діляться своїм досвідом, і ти починаєш розуміти, що твоє бачення, як вирішувати певні проблеми, зовсім не таке як у інших людей. Зав’язуються контакти і, в результаті, ти дав, напевно, менше, ніж взяв. Хоча і розказував більше. Тому якщо ви ще не пробували (виступати), то однозначно попробуйте. Перший раз у Вас нічого не вийде, але з якогось разу 4-5 буде виходити. У кожного свій стиль, свій індивідуальний підхід. Скільки спікерів – стільки і стилів.
ТОП-ТРІКІ, ЯК ПІДГОТУВАТИ ДОПОВІДЬ?
Коли я отримую або обираю тему спічу, у мене є чотири базових моменти, на які спираюся:
- Я маю чітко усвідомити, що я хочу донести, для кого, і що він отримає. Якщо для себе цього не визначити, ти завжди будеш сумніватися як спікер – чи те, що я роблю, взагалі комусь потрібно, чи правильно я роблю, і для чого я це роблю. Це така внутрішня мотивація і контроль якості того, що ти зробив у презентації або в навчальному курсі.
- Структура. Зазвичай кожну доповідь або кожний елемент в курсі я розбиваю на 4 базових блоки (не більше). В результаті доповіді або курсу в мене є якийсь підсумовуючий меседж. Тому всі блоки закінчуються в “недосказаному стилі” – кожен блок уточнює та доповнює попередній. І потім доходить до кінцевого меседжа, який дає людям розуміння – що вони отримали в результаті того, що вислухали мене.
- Важливий момент – слідкувати за часом. Спікери по-різному орієнтуються по часу. В мене такий трік – у мене 4 блоки. Якщо це годинна доповідь, то кожен блок по 15 хвилин, і має певну кількість слайдів. Кожен слайд в мене – 3 хвилини. Таким чином, я точно знаю, скільки в мене буде тривати доповідь, по кількості слайдів. І вже є інтуїтивний трік, як розказувати один слайд так, щоб завжди вийшло 3 хвилини. Кожен слайд починаємо з інтродакшену, далі – основна частина, підсумки.
- Ніхто не хоче слухати одного спікера, який би він не був. Тому-такі треба травити анекдоти :). На кожен блок в мене, як правило, є маленький ліричний відступ. Анекдоти я, звісно, не травлю. Я відхожу від теми, розказую щось цікаве, що було в моєму досвіді, якісь нюанси. Досвід робить доповідь цікавою. Люди відчувають, що це не просто прийшов хтось і відтараторив заготовлений текст, а дійсно дає живу інформацію, і можна потім поспілкуватися по-людські десь за кавою.
ТА САМА ВІДОМА ЗАДАЧА!
Я не буду розкривати секрет, але враховуючи те, що ти сказав (до модератора Тараса Кльоби, ред.), я вже зрозумів, що всі приходять до мене на співбесіду, знаючи цю задачу. Вона вже, напевно, є десь на форумах!
Насправді, є одна задача. Я колись давно займався такою справою – тестував людей, наскільки швидко вони можуть вчитися. Давав досить складну задачу, десь на півгодини+, а те й на годину, залежно від рівня. І люди, які з нею стикалися, як правило, не могли з нею впоратися за 30 хвилин. Я просто дивився за реакцією людини – як вона буде себе поводити, і це визначало її стресостійкість. Коли через хвилин 7 я бачив, що ситуація вже заходить в тупикову, то пропонував певну допомогу. І дивився, наскільки мені буде легко працювати з людиною в таких умовах в майбутньому, як ментор, як керівник і т.д.
Задача: наприклад, ми маємо якусь послідовність чисел. І в цій послідовності у нас є проміжки, дири: 1,2 а далі іде 10. Ясно, що в тій послідовності ми пропускаємо числа 3-9. Задача полягала в тому, що треба було доповнити ці проміжки, але доповнити не просто числами, яких там не вистачає. Наприклад, якщо індекс перших двох чисел буде 1 і 2, а індекс 10-ки буде 4, то числа, яких не вистачає для значення 3, мають бути взяті як лінійні інтерполяції… Таким чином ми маємо побудувати лінійну функцію, яка визначає потрібний нам коефіцієнт, і доповнити ті всі значення, яких не вистачає між початком і кінцем проміжку.
Щиро дякуємо Віталію Бондаренко за час та досвід!
Стаття за висновками вебінару серії Data Talks по четвергах, 07.05.2020, “Як запустити власний ІТ онлайн-курс”
Дякуємо за увагу!
Data Блог #SQLua_DataAcademy
𝗔𝗱𝘃𝗮𝗻𝗰𝗲𝗱 𝗗𝗮𝘁𝗮 𝗧𝗲𝗮𝗰𝗵𝗶𝗻𝗴 𝗮𝗻𝗱 𝗟𝗲𝗮𝗿𝗻𝗶𝗻𝗴! 💎